En 1902, 185 hombres y 152 mujeres se convirtieron en feligreses y cerca de la iglesia había una finca sacerdotal y una escuela parroquial. El número de feligreses creció rápidamente y finalmente llegó a 885 hombres y 852 mujeres.

En 1920, después del establecimiento definitivo de los bolcheviques en Sofivka, la iglesia fue cerrada y en sus instalaciones comenzó a funcionar la Oficina de Registro. Los fieles se llevaron los altares de la iglesia a casa, se retiraron los restos del equipamiento de culto y se blanquearon las pinturas. En 1924, la planta local recientemente nacionalizada comienza a solicitar la transferencia de las instalaciones del templo al club. Sólo 4 años después del pedido de la fábrica, las autoridades lo satisficieron y abrieron un club en las instalaciones del templo.

Durante la ocupación de la ciudad por las tropas alemanas en la Segunda Guerra Mundial, el templo fue reabierto y los creyentes recuperaron el equipamiento de la iglesia escondido en sus casas. Después de la reentrada del Ejército Rojo en la ciudad, la iglesia fue entregada nuevamente al club hasta la década de 1990.

En 1993, gracias a los esfuerzos del público de la ciudad de Vilniansk y los trabajadores de la fábrica local, la iglesia de San Vladimiro fue completamente restaurada y entregada a la comunidad eclesiástica.

En julio de 2013, se instalaron en la iglesia una nueva cúpula y una cruz doradas.^[2]​

• Вільнянськ (до 170-річчя дня заснування міста). Бібліографічний покажчик. Запоріжжя: Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека. Видавництво «АА Тандем». 2010. 108 с.
• До цілющих джерел прозріння // Дніпровські вогні. № 58 (104590 30 ЛИПНЯ 2016. С. 1.)
• Пам'ятки історії та культури Запорізької області. Вип.2 :(Вільнянський, Михайлівський, Новомиколаївський райони). — Запоріжжя, 1999. — 136 с.: іл. — Із змісту: Пам'ятки історії: [в тому числі Свято Володимирський собор в м. Вільнянську]. — С. 37.
• Воловоденко В. Щоб сяяв наш храм усією красою: [про сьогодення собору розповідає його настоятель отець В'ячеслав] // Дніпров. вогні. — 2010.–13 жовт. (№ 80). — С. 2.
• Веретюк Е. Гордости Вольнянска — 100 лет // Индустр. Запорожье (Панорама). — 2002. — 1 авг. — С. 2.
• Багнюк А. …А комуністи влаштовували у храмі конюшню! // Україна молода. — 2002. — 10 серп.
• Костенко О. Церковні дзвони сповіщають про свята // Дніпров. вогні. — 2001. — 28 лип.(№ 56). — С. 3.
• Свято-Владимирскому храму — 100 лет // Летопись православия. — 2002. — № 8. — С.12.
• Відроджений храм // Дніпров. вогні. — 1999. — 5 черв. Бабуро О. Святый Владимире Великий, моли Бога о нас…// Запорожье православное. — 1999. — № 7. — С.10. — (Церковное краеведение).
• Фоменко В. Рішення знову не прийняте: [про передачу приміщення колиш. церкви в Вільнянську вірянам] // Дніпров. вогні. — 1989. — 28 листоп.